КАРАСІ І РАКИ З НЕБА

Дощ, коли разом із водою з неба падають... пшениця, стародавні монети, риба або живі раки, доводилося бачити не кожному. Але протягом багатовікової історії людства було зафіксовано чимало випадків випадання воістину феноменальних дощів. Випадали вони й на Волині. Так, у середині 30-х років минулого століття «рибний дощ» випав поблизу містечка Любомль. З потоками дощу одного ранку падала риба. Тому пастухи, залишивши худобу, бігали по пасовищу і збирали... рибу. Подібних унікальних фактів зафіксовано чимало

  Петро КРАВЧУК

  Загадковий дощ відзначений 17 червня 1940 року у селі Мещери Горьковської області (Росія). Тут під час сильної грози з неба разом із дощовими краплями падали стародавні монети. Близько тисячі золотих і срібних монет карбування часів Івана Грозного зібрали після дощу діти й дорослі.

  Частіше, ніж гроші, з неба падає "манна небесна": пилок сосни, спори рослин, борошнисті лишайники, що зовні нагадують манну крупу. Влітку 1933 року в районі села Кавалерово Приморського краю був відзначений незвичайний дощ із морських медуз. Вони падали під час зливи разом із потоками води.

  Не менш екзотичним був дощ із живих жаб, що випав 31 серпня 1963 року біля селища Дейнау в долині річки Амудар'ї. Минуло два роки - і знову в долині Амудар'ї, в селищі Дарган-Ата, 22 серпня 1965 року був зареєстрований "живий" дощ із невеликими жабами. Такий же дощ повторився в 1974 році в Ак-Тепе, передмісті Ашгабата.

  У червні 1927 року під Серпуховом, недалеко від Москви, пішов дощ із рибами. На землю падали карасі, окуні й плотва. З неба на землю посипалася риба й на півночі Австралії, за 500 кілометрів від узбережжя, весняного дня 1974 року. Тисячі риб завдовжки від п'яти до семи сантиметрів застелили околицю скотарської станції Кілларні. Метеорологи зафіксували, що саме в цей час над морями, що омивають північне узбережжя Австралії, пронеслися тропічні шторми, які супроводжувалися низьким атмосферним тиском. Частину поверхневих вод повітря всмоктало разом з їх мешканцями. Потім вітер переніс цю вологу вглиб континенту, де вона й випала у вигляді таких незвичайних опадів. Подібні випадки неодноразово спостерігалися в Данії, Норвегії, Швеції, Великобританії, Новій Зеландії. 

  А ось порівняно недавній сюрприз погоди, що трапився в липні 1985 року в Білорусії, в Петриківському районі Гомельської області. Під час грози раптовий смерч вибрав на своєму шляху до самого дна воду з місцевої річки й вилив її на луг разом із рибою. Крім того, смерч підняв над землею й переніс на відстань до ста метрів гусеничний трактор Т-74, сінажну башту, залізничний вагон, легковий автомобіль із шофером і пасажирами.

  Відомі випадки, коли в Данії протягом двадцяти хвилин із неба падали живі раки, а в Італії - апельсини.

  У пам'яті народній збереглося чимало й інших незвичайних випадків. Так, у Росії, у Нижньогородській губернії, у 1856 році в ніч на 16 грудня під час великої відлиги разом із дощем випала величезна кількість хробаків, схожих на гнойових, завдовжки понад один сантиметр. У 1897 році у Петербурзі разом із снігом випали "мільярди якихось дрібних комах, що стрибають, схожих на бліх".

  Зафіксовано чимало випадків випадання "кривавих”, "чорних” і "молочних” дощів. Зокрема, "криваві” дощі випадали в 1117 році під час війни в Ломбардії (Італія), у 1181 році в Німеччині й Франції, в 1608 році – знову у Франції біля містечка Прованс. У 1222 році "криваві” дощі пройшли в Римі. Люди сприймали їх як провісників смерті, голоду, епідемії.

  Випадання червоних дощів літописці неодноразово відзначали й на Руській землі. Так, узимку 1202 (або 1203) року сніг на землі й на дахах будівель був таким червоним, немов пролита кров. Багато людей спостерігали "плин зірок і зоряний дощ”. Вони були налякані, вважали, що настав кінець світу.

  Неодноразово "криваві” дощі спостерігалися й на Україні. Випадали вони, зокрема, у Львові 1716 року. Літописець відзначав: "Кривавий туман затемнив небо й насунувся на Львів. Львівський єпископ негайно оголосив піст і молитви”. Ясно, що в цьому не було "Божих знамень”. Забарвлюються дощі за допомогою найрізноманітніших барвників (азоту, аміаку, піску, мікроорганізмів, попелу й т. п.), що потрапляють в атмосферу під час вивержень вулканів, лісових пожеж або сильних бур.

  5 травня 1987 року кольоровий дощ пройшов у Москві. Білосніжні лайнери злітали з аеропорту Домодєдово пофарбованими в зелений колір. Зелений наліт через дві-три години жовтів, а потім погано відмивався. Фахівці зі столичного центру гідрометеорології й контролю природного середовища зробили аналізи й установили, що причина тому – пилок дерев. Піднесла цей сюрприз запізніла весна. За дуже короткий період у Підмосков’ї зацвіло безліч різних дерев і чагарників. У ті дні було дуже тепло й сухо. Рвучкий вітер підняв в атмосферу величезні маси пилку, який пофарбував звичайний дощик у смарагдові кольори. Того ж року зелений наліт після дощу неодноразово спостерігався і в Україні. Багато хто помилково пов’язував це із чорнобильською трагедією.