ПЛАГІАТ

ДОНЕЧЧАНКА ВКРАЛА У ВОЛИНЯНИНА... НАУКОВУ ПРАЦЮ?

Видавництво купило усі права на привласнену книгу за сміхотворну суму

Припускає автор, що цей науковий посібник  припав до душі викладачці Донецького інституту соціальної освіти Тетяні Бугайовій, бо молода дама видала його під власним іменем. Книга побачила світ 2006 року у Донецькому ТОВ «Виробничо-комерційна фірма «БАО» і може хизуватися великим накладом – п'ятнадцять тисяч екземплярів. Як недавно з'ясувалося, потім видавництво видало науковий твір ще й українською мовою – «Рекорди географії. Таємниці планети Земля». І знову тиражем 15 тисяч екземплярів. А на обох посібниках красується прізвище "автора" – Бугайова Т. І.

Як стверджує Петро Кравчук, згадане наукове дітище цієї дами починається і закінчується його словами. Кандидат педагогічних наук Тетяна Іванівна Бугайова переписала книгу волинянина слово в слово. Переписала новоспечена авторка і помилку, яку Петро Кравчук свого часу допустив у первинному виданні.

Згодом, не дочекавшись від видавництва та авторки реагування, волинський науковець змушений був звернутися у прокуратуру. Написав аж дві заяви, однак  волинські правоохоронці спрямували їх у Донецьку область. А там, звісно, відмовилися порушувати кримінальну справу.

– Коли я дізнався, що Бугайова – педагог, та ще й викладає у Донецькому інституті соціальної освіти, то відразу подумав: чому така людина може навчати студентів? Чи місце їй в інституті? – обурюється Петро Авксентійович.

На всі звернення Кравчука Тетяна Бугайова не реагувала і не реагує. Натомість волинському авторові написала лист її  мати, Людмила Казимирівна Бугайова. Вона вирішила не вибачитися за доньку, а звернутися до суду. Мовляв за ганьбу її двадцятирічної дитини.

– Я чекав виходу своєї книги більше п'ятнадцяти років! А ваше чадо переписало її. Отже не я ганьблю вашої дочки, а вона сама себе зганьбила, – каже Кравчук.

Директор Віктор Ігорьков за 200 гривень купив у Бугайової авторські права на цей науковий твір. На весь строк. Та й у відповідному документі прописано, що «дія договору розповсюджується на УВЕСЬ СВІТ». І за всі ці радощі аж  200 гривень?!

Про виявлені факти Кравчук повідомив ректора Донецького інституту соціальної освіти А. А. Гладчука. Однак відповіді від нього до  цього часу не отримав.

У свою чергу начальник Київського райвідділу міліції міста Донецька С. Ю. Мироненко відмовився порушувати кримінальну справу. Без зайвих пояснень. Мовляв відмовляю і баста! До речі Тетяна Бугайова не проживає на ввіреній йому території, а мешкає у селі Мар'янівна  Старобешівського району. Тому, напевне, відповідь на згадану постанову правоохоронець відправив скаржникові аж через три місяці.

Через три місяці відповів Петру Кравчуку і начальник Старобешівського райвідділу міліції Донецької області, який разом зі своїм колегою М. В. Читаковим теж у діях Бугайової не помітив ознак плагіату. За твердженням Петра Кравчука, перекрутивши і невірно застосувавши законодавчі норми, правоохоронці відбулися відписками.

– Міліціонери чомусь не помітили того, що ці книги схожі як дві краплі води, – каже Петро Авксентійович. – Не помітили й того, що авторка не могла написати її у 1988 році, оскільки вона народилася у 1980-му. Та й у листі-відповіді правоохоронці послалися на статтю 263-1 КПК України, якої я не знайшов у згаданому кодексі.

Відмовчується і прокуратура Старобешівського району, куди Кравчук звернувся зі скаргою ще півроку тому. За словами автора, художнє оформлення нововиданих книг виконала Олена Перепелиця,  а український переклад тексту – Ілля  Данилюк, які також порушили його авторські права. За словами Петра Авксентійовича, дві людини не можуть написати однакові книги. Тим паче, що у цих виданнях співпадають факти, речення і навіть... абзаци. Не можуть два автори зробити одну і ту ж помилку...

Нині Петро Кравчук звернувся до Генерального прокурора України з проханням розібратися, які дії правоохоронців, котрі кришують Бугайову, містять ознаки злочину.