Президенту України
Ющенку В.А.

Голові Служби безпеки України
Наливайченку В. О.
01034, м. Київ, вул. Володимирська, 35

Кравчука Петра Авксентійовича, 1947 р. н.
44200, Волинська обл., смт. Любешів,
вул. Чкалова, 23
Тел. д. 8(03362) 2-15-40

  До Служби безпеки України, я звертався із своїми заявами про злочинні порушення міліцією, прокуратурою та судом Донецької області гарантованих Конституцією України прав людини, які ставлять під сумнів усі демократичних устої нашої ДЕРЖАВИ уже двічі:
01 червня 2009 року, а потім (не отримавши відповіді) 06 серпня 2009 року.
  На дві мої заяви отримав одну коротеньку відповідь від 17 серпня 2009 року за номером 22/4/К-6673/5.
  У листі усього якихось 15 рядочків. Щось на зразок: ваше звернення зареєстровано, однак не наша це компетенція і т. п.
  Що ж це робиться у нашій Державі?
  Чия ж це, зрештою, компетенція перевіряти наявність організованої злочинної змови в лавах міліції, прокуратурі та судах України, робота у яких, для багатьох «нечестивців» уже давно стала надприбутковим бізнесом? Можливо СБ України цього не знає? А якщо знає, то чому не реагує? Чому тепер звичайному ГРОМАДЯНИНУ в Україні неможливо захистити себе?

Ось мій випадок.

Викладачка Донецького інституту соціальної освіти Бугайова Тетяна Іванівна (нар. 01.07.1980 р.) УКРАЛА мою книгу «Географический калейдоскоп», яка була видана ще у 1988 році, і видала її у 2006 році під своїм іменем російською мовою «Тайны материков и океанов. Удивительные природные явления» у донецькому видавництві «БАО». Педагогу показалось цього замало, тому крадену книгу переклали ще й на українську мову, і у видавництві «БАО» з’явився ще один плагіат – книга «Рекорди географії. Таємниці планети Земля». На обох книгах зазначено прізвище «автора» – Бугайова Тетяна Іванівна.
Явний злочин, за який наступає кримінальна відповідальність. Справа простенька, але донецькі правоохоронці, чомусь уперто «КРИШУЮТЬ» злочинців (напевно - не безплатно) і не хочуть порушувати кримінальної справи. Скоріше всього, цей захист, напевно іде з донецької обласної прокуратури. Адже якби це було від міліції, то підправила б їх прокуратура. Чому це робиться – поки що точно не знаю, але – здогадуюсь!.. Адже для того, щоб доказати плагіат, потрібно усього-на-всього зробити експертизу книг, яка все розставить на свої місця. А перш за все – покаже, хто є злодій. Однак, експертиза чомусь уперто не робиться. Міліціонери навіть не співставили обидві книги і не аналізували їхнього змісту! Прокуратура не вживає жодних заходів реагування - окрім вигороджування від відповідальності нерядивих міліціонерів! У відповідь пишуть різну нісенітницю – листи читати неприємно! Мимоволі думаєш: чи то й справді такі НЕПРОФЕСІОНАЛИ працюють у міліції та прокуратурі? Та ні, я переконаний, що тут є інше пояснення.
Не дивлячись на мою категоричну заборону – «ПЛАГІАТОМ» і досі безбоязно торгують, як ТОВ «БАО» так і посередники!

Хочу захистити свої права, але не можу. Куди не звертаюся – глуха стіна.
Це що: нормальне явище? Так повинно бути в ДЕРЖАВІ УКРАЇНА?
То для чого ж тоді Служба безпеки України, якщо заяви про можливий злочин прокурорів і міліціонерів відправляють на перевірку до цих же прокурорів!!! Не хоче брати на себе лишнього клопоту?
Ось лише декілька прикладів знущань наді мною.
   Візьмемо МІЛІЦІЮ.
  Старобешівський районний відділ Донецької області (начальник відділу підполковник Зайцев Л. Д.) у своєму листі від 29.01.2009 р. № 1021 написав, що «ретельно розглянув звернення про порушення авторських прав», однак справи не порушив «за відсутністю складу злочину». Цей лист та постанову я отримав чомусь через два місяці від дати, вказаної у листі - СКАСОВАНО – міліціонери не покарані!
Київський районний відділ Донецького міського управління (начальник Мироненко С. Ю.), який проводив перевірку, не замітив складу злочину (відповідь від 12.02.2009 р. за № 11/15-896). Самого листа отримав лише через три місяці після зазначеної на ньому дати, а Постанову про відмову в порушенні кримінальної справи отримав лише через 4,5 місяці, уже після моєї заяви в прокуратуру. Отака міліцейська вседозволеність! Постанова міліції СКАСОВАНА – міліціонери не покарані!
Київському районному відділу м. Донецька ще 18.06.2009 року прокуратурою області були направлені матеріали для об’єднання в одне провадження. До цього часу я не отримав від них жодної відповіді. Прокуратура області відсторонилася від контролю за виконанням власних рішень!
   Тепер візьмемо ПРОКУРАТУРУ.
  Прокуратура Старобешівського району Донецької області (прокурор Такташов Р. Р.) на мою скаргу від 03.04.2009 р. на Постанову про відмову в порушенні кримінальної справи та дії органу дізнання, вивчивши матеріали не знаходить підстав для скасування рішення (лист від 21.04.2009 р.). Знову затримка з відповіддю на 21 день.
  Прокурор Київського району м. Донецька (Софієв С. О.), якому я 21.05.2009 р. направив скаргу в порядку статті 110 КПК України на дії Київського РВ Донецького МУ в Донецькій області підстав для скасування прийнятого рішення не знайшов (лист від 12.06.2009 р. № 473/166ж09). Однак зізнався, що були виявлені порушення закону працівниками міліції. Однак їх не було покарано.
  Генеральний прокурор України Медьведько О. І., до якого я неодноразово звертався із скаргами на протиправні дії правоохоронців, мої скарги «за належністю» спрямовує для перевірки в Донецьку обласну прокуратуру, на яку я скаржуся. Прокуратура також не бачить складу злочину. Круг замкнувся! Прихожу до висновку, що протиправні дії прокуратури просто неможливо оскаржити.
Прокуратура Донецької області вперто не бачить складу злочину плагіаторки Бугайової Т. І., Донецького видавництва «БАО» та їх покровителів. Виникає питання - можливо покровителі - це окремі прокурори Донецької прокуратури?
  Начальник управління нагляду прокуратури Донецької області Панасовський О. у листі від 25.06.09 № 4/2/1-3427-09 повідомив, що «рішення про відмову в порушенні кримінальної справи прийняті передчасно, без достатніх підстав, в зв’язку з чим 18.06.09 скасовані прокуратурою області, матеріали направлені для об’єднання в одне провадження до Київського РВ м. Донецька з наданням відповідних вказівок». Обіцяли про результати додаткової перевірки та прийняте рішення повідомити. Однак уже минуло понад 3,5 місяці – і ніякої відповіді. Чому головний контролюючий орган УКРАЇНИ допускає такі кричущі порушення, сприяє міліцейському свавіллю?
   Тепер – СУД.
Старобешівський районний суд, куди я звернувся із скаргою від 03.04.2009 р. на постанову Старобешівського РВ міліції про відмову в порушенні кримінальної справи, вислав мені Постанову із затримкою щонайменше три місяці. Це при тому, що я разом із заявою вислав поштові марки для відповіді рекомендованим листом на суму 3,50 грн. Заява моя, звичайно ж, і на цей раз залишилась без задоволення. Однак і вона була вислана мені лише після моєї скарги у Верховний суд України. Напевно, що постанова суду фальсифікована.
  Верховний суд України. Туди я направив скаргу 06.08.2009 року на бездіяльність Старобешівського районного суду, який не розглядав моєї скарги. Верховний суд переслав мою заяву разом з усіма моїми додатками «за належністю» (!) Старобешівському районному суду. Просив «про результати розгляду повідомити заявнику». Як тут не згадати слів із геніальної байки Крилова: «І щуку кинули у річку!». Я жаліюсь на протиправні дії районного суду у Верховний суд України, а звідти мої матеріали відправляють у цей же суд. Підписала цей лист за № 5-6647сі09 від 21.08.2009 року заступник начальника управління Смородінова Т. В.

  Звертався я і до УПОВНОВАЖЕНОГО ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ З ПРАВ ЛЮДИНИ.
Звідти відповіли, що це не їхня компетенція перевіряти рішення правоохоронних органів.

То до кого тепер мені, громадянину України, звертатися за захистом своїх прав?

Чи в Україні правоохоронні органи тепер захищають тільки багатих, які встигли «наприхватизувати» народного (тобто і мого) добра?

ТАК!, залишився ще ГАРАНТ Конституції Президент Ющенко, який нещодавно у Львові заявив, що розвиток української літератури – це основний пріоритет держави. Однак, правоохоронці цього не почули!!!

Є надія на міжнародні організації, однак мені, як громадянину України, не хочеться підривати імідж своєї Держави через злочинні дії її окремих представників у погонах!

Заради престижу нашої Держави, заради літераторів України – покарайте плагіаторів та видавників, які знаючи про злочин – продовжують його коїти, викрийте того негідника в великих погонах, хто робить бізнес на цій простенькій справі. Адже достатньо відкрити мою книгу і книги плагіаторки Бугайової, щоб знайти злодія і його покровителів.

Надіюсь, що на цей лист СБ України проведе дослідчу перевірку, надасть відповідь без нагадування, а до справи будуть залучені відповідні компетентні органи і кваліфіковані фахівці.

1 жовтня 2009 р.