"Волинь" - Незалежна громадсько-політична газета
Поважний ювілей відзначила наша газета. Сама доля так розпорядилась, щоб була вона з людьми і для людей, була шанованою і з такою ж повагою ставилась до своїх читачів. Адже «народилась» 27 вересня, тобто в день одного з дванадцяти найбільших релігійних свят - Воздвиження Чесного Хреста
Марина ЛУГОВА
І з повним правом можна сказати, що іменинниками почувались не лише журналісти, працівники різних служб, які творять газету, а й численна армія наших читачів. Деякі з них, про що свідчать листи в редакцію, є передплатниками «Волині» по сорок, п'ятдесят, а то й більше років.
Проходило свято у Луцькому домі «Просвіта», куди прийшов колектив редакції і ті, хто був запрошений на ювілей. На фотостендах, які були розміщені у фойє, можна було познайомитися з тим, як ми трудимося, як святкуємо і одержуємо нагороди, як відпочиваємо. І кожен фотознімок - це окрема сторінка життя колективу чи незабутня мить, «вихоплена» із журналістських доріг. Знамениті Галька та Манька у виконанні артисток Волинського академічного театру ляльок Лариси Гарлінської та Світлани Стасюк на початку торжества виконали дотепну веселу репризу, адресовану журналістам «Волині».
До речі, всі, хто був присутній у залі, ще до урочистості могли переглянути відеофільм, створений колективом Волинської телерадіокомпанії, - познайомитись із віхами в історії газети, яка у 1939 році мала назву «Вільна праця», з журналістами, які віддали рідній газеті своє творче життя й трудяться тут більш як тридцять, а то й сорок літ.
Першого лютого 1940 року читачі одержали вже видання під назвою «Радянська Волинь». Під час фашистської окупації «Радянська Волинь» тимчасово припинила своє існування. Але відразу після визволення міста від фашистських загарбників разом із воїнами Червоної Армії до обласного центру прибули і працівники редакції. Першим редактором післявоєнної «Радянської Волині» був Юхим Лазебник, який згодом став знаним в Україні публіцистом, організатором газетної справи, вихователем журналістських кадрів, доктором філологічних наук. Його змінив на цій посаді Яків Чернявський. Газеті таланило на творчих, ініціативних, сміливих редакторів, які виховали не одне покоління здібних журналістів. Зокрема, починаючи з 1971 року, чверть століття її редагував талановитий публіцист Полікарп Шафета. Це були роки творчих пошуків, журналістських відкриттів. У вісімдесяті роки минулого століття, в час перебудови, тираж газети сягнув 240 тисяч примірників. Це було рекордом для обласних газет не лише в Україні, а й тодішньому Союзі. Без перебільшення можна сказати, що наша газета була в кожній родині волинян. Тож не важко підрахувати, скільки людей її читало.
Усі рекорди зафіксував у Книзі рекордів Волині дослідник нашого краю і автор нашої газети Петро Кравчук із Любешова. Хоч, до речі, в цьому році до «старих» рекордів можна додати ще один - виповнюється п'ятдесят літ, як у пресі на Волині плідно працює двічі лауреат Всеукраїнської премії «Золоте перо», кавалер ордена «За заслуги», заслужений журналіст України Степан Сачук. У цьому році минає тринадцять років, як він очолює наш колектив.
|
